До 1604 р. (за іншими даними 1616 р.) відносять також заснування монастиря василіан, при якому до 1833 р. діяла друга за значенням школа на Волині. За час свого існування монастир неодноразово змінював назву та конфесії. У 1666 р. це був Георгіївський монастир (був він єзуїтським чи православним досі нема однозначної думки). З часом його захопили уніати та перейменували на Василіанський. У 1775 р. греко-католики відкрили при монастирі школу, де навчалося більше 400 учнів одночасно. Приміщення школи в стилі бароко добре збереглись до нашого часу, в них і зараз знаходиться навчальний заклад – Професійно-технічне училище № 37. Після розподілу маєтностей Анною-Алоїзою Ходкевич у 1621 р. Любар ввійшов до володінь князів Любомирських, а потім послідовно Валевських, Карвицьких та Водзицьких. Любомирськими було побудовано домініканський костел (1630 р.) та католицький монастир (1634 р.), знищені в часи козаччини в середині 17 ст. За сприяння князя Францішка Любомирського з 1752р. здійснювалося відновлення храму . Його урочисте освячення відбулося у 1765 р. на честь св. Михаїла та св. Яна Непомука. В монастирі зберігались портрети єпископів Хелмських, Плоцьких, Луцьких, Познаньських, Краківських, п’ять портретів Римських Понтифіків, картини з Святого Письма, сім картин із зображенням нападів татар. Тут діяла також друкарня та знаходилась велика бібліотека. До наших днів зберігся лише костел. Зараз це діючий храм на честь св. Архангела Михаїла та св. Домініка.

 

Адреса: Житомирська область, смт Любар, вул. Костьольна, 36а